Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 23 лютого 2001 року N 72

Про затвердження окремих документів з питань сімейної медицини

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 N 989 "Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров'я", Плану поетапного переходу до організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, затвердженого наказом МОЗ від 11.09.2000 N 214, наказую:

1. Затвердити Примірне положення про лікаря загальної практики - сімейної медицини (додаток 1), Примірне положення про медичну сестру загальної практики - сімейної медицини (додаток 2), Примірне положення про відділення загальної практики - сімейної медицини (додаток 3), Примірне положення про денний стаціонар (додаток 4), Примірне положення про стаціонар вдома (додаток 5), Кваліфікаційну характеристику лікаря із спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" (додаток 6), Кваліфікаційну характеристику медичної сестри із спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" (додаток 7).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1 Забезпечити діяльність первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини з урахуванням затверджених положень.

2.2 Продовжити нарощування мережі закладів охорони здоров'я загальної практики - сімейної медицини, відкриття відділень загальної практики - сімейної медицини в складі лікувально-профілактичних закладів та забезпечити їх роботу відповідно до затверджених нормативних документів.

2.3 Починаючи з 2001 року проводити атестацію лікарів загальної практики - сімейної медицини та медичних сестер загальної практики - сімейної медицини відповідно до затверджених даним наказом кваліфікаційних характеристик.

2.4 Продовжити відкриття денних стаціонарів та організацію стаціонарів вдома і забезпечити їх функціонування з урахуванням положень, затверджених даним наказом, та статутів лікувально-профілактичних закладів, в складі яких вони організовані.

2.5 Забезпечити наступність в роботі денних стаціонарів, стаціонарів вдома та інших підрозділів лікувально-профілактичних закладів.

3. Головному управлінню медичних кадрів та державної служби (Мельник Ю. В.) розробити і подати на затвердження нормативні документи щодо врегулювання обчислення стажу медичним сестрам загальної практики - сімейної медицини під час проведення їх атестації.

до 01.03.2001 року

4. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню (Гойда Н. Г.) спільно з Державним Українським об'єднанням "Політехмед" (Девко В. Ф.) розробити та подати на затвердження табель оснащення амбулаторії загальної практики - сімейної медицини та відділення загальної практики - сімейної медицини, табель оснащення сумки-укладки лікаря загальної практики сімейної медицини та сумки-укладки медичної сестри загальної практики - сімейної медицини.

I квартал 2001 року

5. Головному управлінню організації медичної допомоги населенню (Гойда Н. Г.) спільно з Українським інститутом громадського здоров'я (Пономаренко В. М.) протягом 2001 року організувати та забезпечити проведення регіональних нарад, семінарів, круглих столів з питань впровадження сімейної медицини.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Картиша А. П.

Міністр В. Ф. Москаленко

Додаток 1

до наказу МОЗ України

від 23 лютого 2001 р. N 72

Примірне положення

про лікаря загальної практики - сімейної медицини

1. Лікар загальної практики - сімейної медицини забезпечує надання кваліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню в обсязі кваліфікаційної характеристики лікаря із спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома.

2. На посаду сімейного лікаря призначається лікар, який закінчив лікувальний або педіатричний факультет вищого медичного навчального закладу III - IV рівнів акредитації або медичний факультет університету, пройшов первинну спеціалізацію у вищому медичному навчальному закладі системи післядипломної освіти за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина" і має сертифікат лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності.

3. Навантаження лікаря загальної практики - сімейної медицини проводиться з розрахунку 1 посада лікаря на 1100 - 1200 осіб дитячого і дорослого населення в сільській місцевості, 1400 - 1500 осіб - в міській місцевості.

4. Розрахункові норми обслуговування для лікарів загальної практики - сімейної медицини встановлюються на 1 годину роботи: 5 відвідувань на прийомі в поліклініці, 2 відвідування - під час обслуговування хворих вдома.

5. Призначення та звільнення лікаря загальної практики - сімейної медицини, який працює у закладі охорони здоров'я комунальної власності здійснює головний лікар лікувально-профілактичного закладу.

6. Лікар загальної практики - сімейної медицини в своїй роботі безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення загальної практики - сімейної медицини, у випадку його відсутності - головному лікарю амбулаторно-поліклінічного закладу.

7. Лікар загальної практики - сімейної медицини зобов'язаний:

- надавати кваліфіковану, в тому числі невідкладну, медичну допомогу в обсязі кваліфікаційної характеристики фахівця із спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та вдома;

- в показаних випадках забезпечувати консультування хворих завідувачем відділення, лікарями інших спеціальностей амбулаторно-поліклінічного закладу, за домовленістю - спеціалістами інших лікувально-профілактичних закладів;

- проводити підготовку хворих до госпіталізації та забезпечити своєчасне їх направлення на стаціонарне лікування;

- використовувати в своїй роботі сучасні методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації хворих при різних захворюваннях;

- здійснювати профілактичну роботу, направлену на виявлення факторів ризику, ранніх і скритих форм захворювань;

- організовувати і проводити комплекс заходів щодо диспансеризації населення дільниці (виявлення, взяття на облік, проведення лікувально-оздоровчих заходів) та спостереження за станом його здоров'я;

- проводити санітарно-протиепідемічну роботу на дільниці;

- проводити санітарно-освітню роботу серед населення дільниці;

- проводити експертизу тимчасової непрацездатності хворих, за наявності показань направляти їх на лікарську консультативну комісію;

- систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію та рівень медичних знань медичної сестри загальної практики - сімейної медицини;

- вести обліково-звітну медичну документацію;

- забезпечувати консультування населення дільниці з медико-соціальних та медико-психологічних питань, питань планування сім'ї;

- організовувати надання медичної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях.

8. Лікар загальної практики - сімейної медицини має право:

- здійснювати контроль за роботою підпорядкованого йому середнього і молодшого медичного персоналу;

- подавати пропозиції керівництву щодо покращання організації надання медичної допомоги населенню на засадах загальної практики - сімейної медицини;

- брати участь в нарадах, науково-практичних конференціях, семінарах з питань надання лікувально-профілактичної допомоги на засадах загальної практики - сімейної медицини;

- провадити підприємницьку діяльність за спеціальністю "загальна практика - сімейна медицина".

9. Робота лікаря загальної практики - сімейної медицини здійснюється за графіком, в якому передбачено фіксовані години амбулаторного прийому хворих, допомога вдома, профілактична та інша робота і який затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

Начальник Головного

управління організації медичної

допомоги населенню

Н. Г. Гойда

Додаток 2

до наказу МОЗ України

від 23 лютого 2001 р. N 72

Примірне положення

про медичну сестру загальної практики - сімейної медицини

1. Медична сестра загальної практики - сімейної медицини є помічником лікаря загальної практики - сімейної медицини у наданні первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню в обсязі спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу і вдома.

2. На посаду медичної сестри загальної практики - сімейної медицини призначається медична сестра або фельдшер, які закінчили вищий медичний навчальний заклад I - IV рівнів акредитації, навчались на курсах для медичних сестер із спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" і отримали відповідне посвідчення.

3. Призначення та звільнення медичної сестри загальної практики - сімейної медицини, яка працює у закладі охорони здоров'я комунальної форми власності, здійснює головний лікар лікувально-профілактичного закладу.

4. Медична сестра загальної практики - сімейної медицини працює під безпосереднім керівництвом і контролем лікаря загальної практики - сімейної медицини.

5. Медична сестра загальної практики - сімейної медицини зобов'язана:

- виконувати діагностичні та лікувальні призначення лікаря загальної практики - сімейної медицини в обсязі кваліфікаційної характеристики медичної сестри спеціальності "загальна практика - сімейна медицина";

- надавати долікарську медичну допомогу хворим при невідкладних станах, травмах і отруєннях;

- брати участь у проведенні диспансеризації населення дільниці;

- брати участь у профілактичній та санітарно-протиепідемічній роботі на дільниці (в тому числі проведення щеплень, участь у ранньому виявленні СНІДу, туберкульозу, онкозахворювань);

- проводити санітарно-освітню роботу та пропаганду здорового способу життя серед населення дільниці;

- проводити консультування населення з медико-соціальних та медико-психологічних питань, питань планування сім'ї;

- організовувати надання медичної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях;

- заповнювати відповідні обліково-звітні статистичні форми;

- підвищувати свій кваліфікаційний рівень.

6. Медична сестра загальної практики - сімейної медицини має право:

- вносити пропозиції керівництву щодо покращання організації праці медичної сестри загальної практики - сімейної медицини, забезпечення закладу (відділення) загальної практики - сімейної медицини необхідним інструментарієм, медикаментами;

- брати участь в конференціях, семінарах і нарадах для медичних сестер з питань надання медичної допомоги населенню на засадах сімейної медицини.

7. Посада медичних сестер загальної практики - сімейної медицини вводиться з розрахунку 3 посади на 1 посаду лікаря загальної практики - сімейної медицини.

8. Робота медичної сестри загальної практики - сімейної медицини здійснюється за графіком, затвердженим головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

Начальник Головного

управління організації медичної

допомоги населенню

Н. Г. Гойда

Додаток 3

до наказу МОЗ України

від 23 лютого 2001 р. N 72

Примірне положення

про відділення загальної практики - сімейної медицини

1. Відділення загальної практики - сімейної медицини організується для надання кваліфікованої первинної лікувально-профілактичної допомоги прикріпленому за сімейно-територіальним принципом населенню.

2. Відділення загальної практики - сімейної медицини організується як структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного закладу при наявності 3 і більше посад лікарів.

3. Відділення загальної практики - сімейної медицини очолює лікар загальної практики - сімейної медицини, який призначається і звільняється головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

4. Завдання відділу загальної практики - сімейної медицини:

- забезпечення кваліфікованою, в тому числі невідкладною медичною допомогою, прикріпленого населення в обсязі спеціальності "загальна практика - сімейна медицина" в умовах поліклініки та вдома;

- направлення хворих на консультування до лікарів інших спеціальностей поліклініки та за домовленістю - до інших лікувально-профілактичних закладів;

- організація і проведення консиліумів із залученням фахівців поліклініки та інших лікувально-профілактичних закладів;

- за наявності показань - організація направлення хворих в стаціонар;

- проведення експертизи тимчасової втрати працездатності;

- забезпечення наступності в роботі з відділеннями поліклініки та іншими лікувально-профілактичними закладами;

- здійснення комплексу заходів, направлених на профілактику захворювань, травм, отруєнь, зниження інвалідності і смертності населення;

- забезпечення проведення диспансеризації населення та спостереження за станом його здоров'я;

- організація та проведення санітарно-протиепідемічних заходів на дільниці;

- проведення санітарно-освітньої роботи серед населення, пропаганда здорового способу життя;

- впровадження сучасних методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації при різних захворюваннях;

- ведення обліково-звітної медичної документації;

- консультування населення дільниці з медико-соціальних, психологічних питань, питань планування сім'ї.

5. Лікарі, які працюють у відділенні загальної практики - сімейної медицини обстеження і лікування хворих проводять в лікувально-діагностичних службах закладу, в складі якого функціонує відділення та за домовленістю - в інших лікувально-профілактичних закладах.

6. В склад відділення загальної практики - сімейної медицини входять кабінети лікарського прийому, операційно-перев'язувальний блок, оглядовий кабінет, маніпуляційна, кабінет завідуючого відділенням, кабінет старшої медсестри, а також лабораторія, кабінет функціональної діагностики і фізіотерапевтичний кабінет за умови відсутності відповідних профільних відділень в складі лікувально-профілактичного закладу.

7. Штатні нормативи медичного персоналу відділення загальної практики - сімейної медицини встановлюються з розрахунку 1 посада сімейного лікаря на 1100 - 1200 осіб дорослого і дитячого населення в сільській місцевості, 1400 - 1500 осіб - в міській місцевості. Посади медичних сестер загальної практики - сімейної медицини вводяться з розрахунку 3 посади на 1 посаду лікаря загальної практики - сімейної медицини. 1 посада молодшої медичної сестри вводиться з розрахунку на 3 лікаря, які ведуть амбулаторний прийом.

Посада завідуючого відділенням вводиться замість 0,5 посади лікаря загальної практики - сімейної медицини, посада старшої медичної сестри вводиться замість 0,5 посади медичної сестри загальної практики - сімейної медицини. Посада сестри-господині вводиться замість 0,75 посади молодшої медичної сестри.

8. Прикріплене до відділення населення затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

9. Режим роботи відділення загальної практики - сімейної медицини затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу

10. Фінансування відділення загальної практики - сімейної медицини здійснюється за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закладу, в складі якого воно функціонує.

11. Персонал відділення загальної практики - сімейної медицини в своїй роботі керується діючим законодавством, даним положенням, наказами, іншими вказівками МОЗ України, розпорядженнями та наказами територіальних органів управління охороною здоров'я, яким підпорядкований лікувально-профілактичний заклад, наказами головного лікаря лікувально-профілактичного закладу та положенням про відділення.

12. Плани роботи, звіти і аналіз діяльності відділення складаються завідувачем відділення і подаються керівництву у встановленому порядку.

Начальник Головного

управління організації медичної

допомоги населенню

Н. Г. Гойда

Додаток 4

до наказу МОЗ України

від 23 лютого 2001 р. N 72

Примірне положення про денний стаціонар

1. Денний стаціонар організується для надання кваліфікованої медичної допомоги хворим шляхом їх госпіталізації на денний час за відсутності показів до постійного лікарського нагляду.

2. Основні завдання денного стаціонару:

2.1 Проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб, за умови відсутності показів до цілодобового лікарського нагляду.

2.2 Надання кваліфікованої медичної допомоги хворим при невідкладних станах в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та за наявності показань - забезпечення їх госпіталізації до лікарняного закладу.

2.3 Доліковування хворих та проведення їх реабілітації в стадії затухаючого загострення захворювання, неповної ремісії, в післяопераційному періоді тощо після виписки з лікувально-профілактичного закладу.

2.4 Забезпечення наступності з іншими лікувальними відділеннями амбулаторно-поліклінічного закладу та стаціонарними відділенням лікарняних закладів щодо надання медичної допомоги хворим.

2.5 Проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів хворим, які перебувають на диспансерному обліку.

3. Денний стаціонар організується в самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів.

4. Керівництво денним стаціонаром здійснює завідувач відділенням денного стаціонару або завідувач лікувальним відділенням, в складі якого організовано денний стаціонар, в дільничній лікарні або амбулаторії - головний лікар лікувально-профілактичного закладу.

5. Потужність денного стаціонару визначається керівником лікувально-профілактичного закладу за узгодженням з територіальним органом управління охороною здоров'я.

6. Чисельність штатних посад медичного персоналу денного стаціонару встановлюється з розрахунку: 1 посада лікаря - на 30 ліжок соматичного профілю, 1 посада лікаря - на 20 ліжок хірургічного профілю, 1 посада - на 15 ліжок для неврологічних хворих, 1 посада - на 20 ліжок для кардіологічних хворих. Посади медичних сестер (палатних) установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок усіх профілів. У відділеннях хірургічного профілю вводяться посади операційних медичних сестер. Посади операційних, процедурних або маніпуляційних медичних сестер (сумарно) встановлюються з розрахунку 1 посада на 20 ліжок. У відділеннях кардіологічного і неврологічного профілю вводиться посада медичної сестри з лікувальної фізкультури з розрахунку 1 посада на 60 ліжок відповідного профілю.

Посади молодших медичних сестер-прибиральниць (палатних) установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок. Посади молодших медичних сестер операційних і перев'язувальних установлюються відповідно до посад операційних медичних сестер. Посади молодших медичних сестер-буфетниць установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок у випадку організації харчування хворих.

При роботі стаціонарів у дві зміни штати медичного персоналу подвоюються, крім посади завідувача відділенням та старшої медичної сестри.

При проведенні оперативних втручань в умовах денних стаціонарів може вводитись 0,5 посади лікаря-анестезіолога та 0,5 посади медичної сестри-анестезистки.

Посади вихователів у дитячих відділеннях установлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок.

У денних стаціонарах психоневрологічних і психіатричних лікувально-профілактичних установ штатні посади медичного персоналу визначаються з розрахунку: 1 посада лікаря на 50 ліжок для психіатричних хворих дорослих, але не менше 0,25 посади на денний стаціонар, 1 посада на 30 ліжок для психіатричних хворих дітей; штатні посади медичних сестер - з розрахунку 1 посада на 30 ліжок, у дитячих відділеннях - на 20 ліжок; штатні посади медичних сестер маніпуляційного кабінету - на зміну 0,5 посади, посади сестер-господинь - 1 посада на денний стаціонар за наявності не менше 50 ліжок, посади молодших медичних сестер - з розрахунку 1 посада на 50 ліжок, посади молодших медичних сестер-буфетниць: 1 посада - на стаціонар за наявності не менше 30 ліжок (вводиться у випадку організації харчування в денному стаціонарі), посади інструктора з праці - з розрахунку 1 посада на кожні 25 хворих, посади лікарів-психотерапевтів - з розрахунку 0,5 посади на 50 ліжок, посади психологів - з розрахунку 0,5 посади на 50 ліжок, вихователів - 0,5 посади у дитячих відділеннях.

Посада завідувача денним стаціонаром встановлюється в кожному денному стаціонарі на 50 ліжок та більше. У денних стаціонарах до 100 ліжок завідувач денним стаціонаром виконує обов'язки лікаря-психіатра з безпосереднього обслуговування хворих. У складі центральних районних (міських) лікарень можуть створюватись денні стаціонари для психоневрологічних та психосоматичних хворих меншої потужності, штати яких установлюються, виходячи з наведених нормативів та обсягу робіт без уведення посади завідуючого при кількості ліжок менше 15.

7. При штатній чисельності посад лікарів денного стаціонару 2 посади і більше організується відділення денного стаціонару. Посада завідувача відділенням вводиться замість 0,5 посади лікаря денного стаціонару, посада старшої медичної сестри вводиться замість 0,5 посади медичної сестри денного стаціонару. Посада сестри-господині вводиться замість 0,75 посади молодшої медичної сестри.

8. До складу денного стаціонару входять:

- палати для денного перебування хворих;

- операційно-перев'язувальний блок;

- палата інтенсивної терапії;

- маніпуляційна, процедурна;

- кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих;

- буфет;

- кімнати медичного персоналу;

- допоміжні приміщення.

9. Медикаментозне забезпечення та харчування хворих здійснюється за рахунок асигнувань лікувально-профілактичного закладу, в якому функціонує денний стаціонар, а також за рахунок установ, підприємств, організацій та інших надходжень.

10. Режим роботи денного стаціонару затверджується керівником лікувально-профілактичного закладу відповідно до режиму роботи закладу.

11. Відбір хворих для госпіталізації в денний стаціонар здійснюють завідувачі лікувальними відділеннями амбулаторно-поліклінічних закладів за поданням дільничних терапевтів, дільничних педіатрів, лікарів загальної практики сімейних лікарів, інших фахівців лікувально-профілактичного закладу, на базі якого він функціонує.

12. Показання та протипоказання для лікування хворих в денному стаціонарі затверджуються головним лікарем лікувально-профілактичного закладу за погодженням з територіальним органом управління охороною здоров'я.

13. У випадку неблагоприємного перебігу захворювання під час перебування хворого у денному стаціонарі він госпіталізується у профільне відділення лікарняного закладу.

14. На хворого, який знаходиться в денному стаціонарі, заповнюється "Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома" (ф. 003-2/о).

15. При виписці хворого з денного стаціонару заповнюється виписка, яка передається лікарю, який направив хворого до денного стаціонару.

16. При потребі лікарі денного стаціонару залучають до обстеження і лікування хворого лікувально-діагностичні відділення закладу, в складі якого він функціонує, або за домовленістю інших лікувально-профілактичних закладів.

17. На час перебування хворих в денному стаціонарі документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються в установленому порядку.

18. Звіт про роботу денного стаціонару подається у встановлені терміни і у встановленому порядку.

Начальник Головного

управління організації медичної

допомоги населенню

Н. Г. Гойда

 

Додаток 5

до наказу МОЗ України

від 23 лютого 2001 р. N 72

Примірне положення про стаціонар вдома

1. Стаціонар вдома організується для надання кваліфікованої медичної допомоги в домашніх умовах хворим, яким показано стаціонарне лікування, при відсутності необхідності госпіталізації.

2. Основні завдання денного стаціонару включають проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб, доліковування та реабілітації хворих після виписки із лікарняного закладу, проведення профілактичних та лікувально-оздоровчих заходів хворим, які перебувають на диспансерному обліку.

3. Стаціонар вдома організується при самостійних амбулаторно-поліклінічних закладах та при поліклінічних відділеннях лікувально-профілактичних закладів.

4. Керівництво стаціонаром вдома здійснює завідувач лікувальним відділенням амбулаторно-поліклінічного закладу або поліклініки в складі лікувально-профілактичного закладу, в дільничній лікарні, амбулаторії - головний лікар. За поданням дільничних терапевтів педіатрів, лікарів загальної практики сімейних лікарів, інших фахівців він проводить відбір хворих для лікування в стаціонарі вдома.

5. Показання та протипоказання для лікування хворих в стаціонарі вдома встановлюються для кожного лікувально-профілактичного закладу індивідуально і затверджуються його керівником за погодженням територіального органу управління охороною здоров'я.

6. Чисельність посад медичного персоналу стаціонару вдома встановлюється з розрахунку 1 посада лікаря та 1 посада медичної сестри на 12 - 14 відвідувань протягом робочого дня.

7. Режим роботи стаціонару вдома встановлюється керівником лікувально-профілактичного закладу, виходячи з потреб хворих та з урахуванням можливостей лікувально-профілактичного закладу.

8. Забезпечення медикаментами хворих для лікування у стаціонарі вдома здійснюється за рахунок лікувально-профілактичного закладу, при якому він створений або за рахунок фондів медичного страхування, установ, підприємств, організацій та інших надходжень. Предметами догляду хворого забезпечує лікувально-профілактичний заклад.

9. У випадку неблагоприємного перебігу захворювання хворого необхідно госпіталізувати у профільне відділення лікувального закладу.

10. На хворого, який перебуває в стаціонарі вдома, заповнюється "Карта хворого денного стаціонару поліклініки, стаціонару вдома" (ф. 003-2/о).

11. Звіт про роботу стаціонару вдома подається у встановлені терміни у встановленому порядку.

12. При потребі лікарі стаціонару вдома залучають до обстеження і лікування хворого лікувально-діагностичні відділення закладу, в складі якого він функціонує, або за домовленістю інших лікувально-профілактичних закладів.

13. На час перебування хворих в стаціонарі вдома документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються в установленому порядку.

14. При потребі засідання лікарської консультативної комісії проводиться вдома у хворого у встановленому порядку.

Начальник Головного

управління організації медичної

допомоги населенню

Н. Г. Гойда

Додаток 6

до наказу МОЗ України

від 23 лютого 2001 р. N 72

Кваліфікаційна характеристика лікаря із спеціальності "загальна практика - сімейна медицина"

Загальні знання

Згідно з вимогами фаху лікар загальної практики - сімейної медицини повинен знати:

- Основи законодавства України про охорону здоров'я та нормативні документи, які регламентують діяльність органів та закладів охорони здоров'я;

- правові аспекти діяльності лікаря загальної практики сімейної медицини;

- основні показники здоров'я населення;

- загальні питання організації надання медичної допомоги населенню на засадах загальної практики - сімейної медицини;

- організацію роботи амбулаторно-поліклінічних та лікарняних закладів;

- організацію роботи швидкої та невідкладної медичної допомоги;

- нормальну та патологічну анатомії, топографічну анатомію;

- фізіологію та патофізіологію систем кровотворення, кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої секреції та інших органів і систем організму;

- особливості анатомії і фізіології дитячого організму у різні вікові періоди;

- особливості функціонування організму в похилому віці;

- фізіологію та патологію вагітності, пологів і післяпологового періоду;

- водно-електролітний обмін, кислотно-лужний баланс;

- основи фармакотерапії;

- основи мікробіології, вірусології;

- основи імунології, медичної генетики;

- основи клініко-діагностичного та патогенетичного підходу до проведення лікування найбільш поширених захворювань;

- Міжнародну класифікацію хвороб X перегляду, класифікації захворювань, розроблені ВООЗ, класифікації захворювань, затверджені відповідними вітчизняними з'їздами;

- основи дієтотерапії, фізіотерапії, бальнеотерапії, лікувального масажу та лікувальної фізкультури;

- показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування;

- основи експертизи тимчасової і постійної втрати працездатності;

- організацію диспансерного нагляду за хворими та патронажу за вагітними і новонародженими;

- правила асептики і антисептики, основні документи, які регламентують заходи з підтримання санітарно-епідеміологічного режиму у лікувально-профілактичних закладах;

- форми і методи санітарно-освітньої роботи;

- принципи організації надання медичної допомоги населенню в екстремальних ситуаціях;

- організацію протиепідемічних заходів при виникненні осередку інфекції;

- основи роботи з комп'ютером.

Спеціальні знання

Етіопатогенез, клініка, діагностика, диференційна діагностика, лікування, реабілітація, профілактика симптомів і захворювань:

Терапія. Хвороби серцево-судинної системи. Ревматичні хвороби. Хвороби органів дихання. Хвороби органів травлення. Хвороби нирок та сечовивідних шляхів. Хвороби крові та органів кровотворення. Хвороби ендокринної системи. Професійні захворювання. Основи геронтології і геріатрії.

Педіатрія. Хвороби органів кровообігу. Хвороби органів дихання у дітей. Ревматичні захворювання. Хвороби органів травлення. Принципи раціонального харчування здорових та хворих дітей. Захворювання нирок та сечовивідної системи. Хвороби крові та органів кровотворення. Ендокринні захворювання у дітей. Дитячі інфекційні хвороби, туберкульоз. Проблеми профілактики вродженої та спадкової патології. Інтенсивна терапія та реанімація в педіатричній практиці.

Акушерство і гінекологія. Невиношування вагітності. Екстрагенітальні захворювання та вагітність. Кровотечі в акушерсько-гінекологічній практиці. Шок і термінальні стани. Гестози. Гінекологічні захворювання. Гінекологія дитячого віку. Клімакс. Запальні та септичні стани в акушерстві та гінекології. Гострий живіт. Застосування психотерапії і психопрофілактики в акушерстві. Антенатальна охорона здоров'я плоду та перинатальна патологія.

Планування сім'ї та репродуктивне здоров'я населення. Законодавчі акти з питань планування сім'ї в Україні. Консультування населення з питань планування сім'ї. Методи сучасної контрацепції. Захворювання, що передаються статевим шляхом і планування сім'ї. Неплідний шлюб. Методи природного планування сім'ї.

Хірургія. Закриті та відкриті ушкодження грудної клітки. Гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини. Закриті та відкриті ушкодження органів черевної порожнини. Тактика надання медичної допомоги хворим з черепно-мозковою травмою. Лікування ран. Хвороби периферійних судин. Захворювання вилочкової залози. Травми та хвороби прямої кишки. Опікова хвороба. Діагностика післяопераційних ускладнень і тактика їх лікування. Післяопераційна реабілітація хворих. Обладнання, устаткування операційно-перев'язувального блоку, призначення хірургічного інструментарію.

Травматологія та ортопедія. Найбільш поширені набуті та вроджені захворювання опорно-рухового апарату. Діагностика зламів, вивихів та надання першої медичної допомоги при них.

Урологія. Ниркова коліка. Розлади сечопуску. Гематурія. Неспецифічні запальні захворювання органів сечостатевої системи. Варикоцелє. Аномалії яєчка. Загальні питання сексопатології.

Онкологія. Сучасні принципи профілактики і раннього виявлення злоякісних пухлин. Рак щитовидної залози. Рак легень. Пухлини шлунково-кишкового тракту. Пухлини жіночих статевих органів. Пухлини молочної залози. Пухлини нирок. Пухлини шкіри.

Офтальмологія. Запальні захворювання ока. Захворювання захисного та допоміжного апарату ока. Глаукома. Травми та пошкодження органу зору і допоміжного апарату. Нагляд за розвитком органу зору в дитячому та підлітковому віці.

Хвороби вуха, горла, носа. Запальні захворювання ЛОР-органів. Пухлини ЛОР-органів. Травми ЛОР-органів та невідкладна допомога при них.

Стоматологія. Профілактика стоматологічних захворювань. Особливості перебігу та лікарська тактика при запальних процесах та пухлинах і пухлиноподібних захворюваннях щелепно-лицьової ділянки. Зміни порожнини рота при захворюваннях внутрішніх органів.

Нервові хвороби і нейрохіругрія. Захворювання периферійного відділу нервової системи. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Запальні захворювання головного та спинного мозку. Неврозоподібні стани. Пухлини і травми головного та спинного мозку. Принципи немедикаментозних методів лікування в неврології (голкорефлексотерапія, мануальна терапія та ін.). Невідкладні стани в неврології.

Психіатрія. Невідкладні стани в психіатрії. Масковані депресії в лікарській практиці. Алкоголізм. Наркоманія. Токсикоманія. Корекція особистості.

Інфекційні хвороби. Особливо небезпечні інфекції. Кишкові інфекційні захворювання. Вірусні гепатити. Захворювання, які передаються повітряно-крапельним шляхом. Менінгококові захворювання. Зоонозні захворювання. Лептоспіроз. Інфекційні захворювання, які передаються через кров. Хвороби, які передаються статевим шляхом. Туберкульоз. ВІЛ-інфекція. СНІД.

Дерматовенерологія. Екзема. Атопічний дерматит. Піодермії. Дерматозоонози. Лишаї. Псоріаз. Грибкові хвороби. Сифіліс. Суспільна та особиста профілактика, організація боротьби з поширенням сифілісу. Гонорея. Негонорейні захворювання сечостатевих органів.

Променеві ушкодження, принципи та методи їх діагностики і терапії. Організація диспансерного нагляду за особами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Значення радіонуклідних, радіоімунних, ультразвукових та інших методів дослідження для виявлення патологічних змін при радіаційному опроміненні. Національний реєстр України.

Немедикаментозні методи лікування. Дієтотерапія та лікувальний голод. Лікувальна фізкультура. Фізіотерапія та санаторно-курортне лікування. Фітотерапія. Мануальна терапія. Рефлексотерапія.

Тенденції інфекційної захворюваності на території обслуговування населення. Епідеміологія і профілактика дизентерії, вірусних гепатитів, поліомієліту, сальмонельозу та лептоспірозу, ієрсініозів, дифтерії, менінгококової інфекції, туберкульозу. Санітарно-протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції. Проведення дезінфекції та дезінсекції в домашніх умовах. Активна та пасивна імунопрофілактика. Календар щеплень. Перелік протипоказань до щеплень. Терміни ізоляції хворих при різних інфекційних захворюваннях. Тривалість медичного спостереження за контактними особами. Диспансерний нагляд за особами, які перехворіли на інфекційне захворювання. Реабілітація реконвалесцентів.

Показання та протипоказання до призначення методів лабораторної, інструментальної та апаратної діагностики.

Показання до госпіталізації вагітних жінок і хворих при різних захворюваннях.

Загальні навики

Проведення аналізу стану здоров'я населення сімейно-т

Насколько полезна была эта статья?
0
Средняя оценка
0 голосов

Мнения специалистов + ПОДЕЛИТЬСЯ СВОИМ МНЕНИЕМ
ПОДЕЛИТЬСЯ СВОИМ МНЕНИЕМ

Комментарии 0