Умови праці та правовий стан лікарів і осіб суміжних професій

56. Умови праці лікарів і осіб суміжних професій, які співпрацюють із службою, повинні звільняти лікаря чи іншого співробітника від усяких матеріальних турбот, забезпечуючи їм достатній заробіток протягом їхньої активної діяльності та під час відпустки чи хвороби, а також після їхньої відставки, гарантуючи пенсію їхнім утриманцям після їхньої смерті, і не обмежуючи свободи прийняття ними рішень щодо професійних питань, крім професійного нагляду. Умови праці не повинні відвертати увагу лікаря чи іншого співробітника від їхнього безпосереднього заняття - підтримання і поліпшення здоров'я пацієнтів.

57. Бажано, щоб лікарі з загальних хвороб, спеціалісти і стоматологи, котрі працюють у медичній службі, якою користується все населення або значна його більшість, працювали повний час за заробітну плату з достатньою гарантією щодо відпусток, хвороби, старості чи на випадок смерті, за умови, що в органі, який надає їм роботу, досить добре репрезентовано медичну професію.

58. Якщо лікарі з загальних хвороб чи стоматологи, які займаються приватною практикою, працюють частину часу в службі медичного обслуговування, котра охоплює досить велику кількість осіб, то бажано, щоб вони отримували тверду основну щорічну заробітну плату з наданням їм певних гарантій щодо відпусток, хвороб, старості та на випадок смерті, причому до цієї заробітної плати, якщо це вважається за потрібне, можуть робитися надбавки у встановленому розмірі за кожну особу або за кожну родину, за якою лікар чи стоматолог здійснює догляд.

59. Якщо лікарі-спеціалісти, які займаються приватною діяльністю, працюють частину часу в службі медичного обслуговування, що охоплює значну кількість осіб, бажано, щоб їхня заробітна плата встановлювалася залежно від кількості годин, присвячених роботі в цій службі (заробітна плата за неповний робочий час).

60. Якщо лікарі чи стоматологи, які займаються приватною практикою, працюють частину часу в службі медичного обслуговування, що охоплює лише невелику кількість осіб, бажано встановити їхню винагороду у вигляді гонорару за кожного пацієнта.

61. Бажано, щоб особи суміжних професій, які співробітничають із службою і які здійснюють індивідуальне обслуговування, були зайняті повний час і отримували заробітну плату, з достатніми гарантіями щодо відпусток, хвороби, старості й на випадок смерті; особи, які забезпечують матеріальне обслуговування, повинні отримувати плату за належними ставками.

62. Умови праці осіб медичної і суміжних професій, які співробітничають із службою, повинні бути однаковими для всієї країни або для всіх секторів, що їх обслуговує служба, і повинні встановлюватися за згодою з представницькими органами відповідної професії; зміни можуть допускатися лише внаслідок різних вимог обслуговування.

63. Треба передбачити процедуру, що дає можливість зацікавленим особам подавати скарги до відповідного арбітражного органу на умовах, які дають достатню гарантію для всіх заінтересованих сторін щодо послуг, котрі вони дістають, а членам медичної професії і суміжних професій - щодо їхніх стосунків із керівництвом служби.

64. Професійний нагляд щодо осіб медичної і суміжних професій, які працюють у службі, повинен доручатися органам, куди входять головним чином представники професій, котрі є в службі; нагляд повинен супроводжуватися заходами дисциплінарних стягнень.

65. Якщо на підставі запровадженої параграфом 63 процедури особа медичної або суміжної професії, яка працює в службі, звинувачується в проступку, допущеному під час виконання професійних обов'язків, арбітражний орган повинен передати справу на розгляд уповноваженому органові нагляду, що передбачено параграфом 64.

Насколько полезна была эта статья?
0
Средняя оценка
0 голосов

Мнения специалистов + ПОДЕЛИТЬСЯ СВОИМ МНЕНИЕМ
ПОДЕЛИТЬСЯ СВОИМ МНЕНИЕМ

Комментарии 0